Чому немає ніяких змін в освіті!?

Ольга Тузова ще раз про наболіли питання: Чому при таких прогресивних законах про концепцію освіти, воно за останні півстоліття не лише не змінилося, але і ...
Відповідає Елена Булин-Соколова, кандидат педагогічних наук, керівник освітніх програм Інституту дитинства, у інтерв'ю "Людині увесь час потрібно вчитися чомусь новому і не шкільному": Як має бути влаштоване утворення майбутнього - Meduza

Я не зовсім згодна з висновками Олени Ігорівни, що відносно вчителів та батьків. Вони бачать вимоги суспільства, але не бачать напрямки реалізації та, дійсно, не має мотивації й соціального запиту до змін у навчанні, крім високого рівня повторення та практики...
Тому пропоную використати для перемоги над сумліннями педагогічне кредо Сергія Кочережко: "Корисно час від часу ставити знак питання на речах, які тобі давно представляються безперечними. Бертран Рассел". Це наш шлях до істини, колеги!

Але мені близькі її міркування щодо оцінювання результатів учнів: "Спершу давайте відрізняти оцінки і відмітки. Маленькій людині важливо розуміти, що думають про нього інші люди. Йому треба навчитися оцінювати себе по відношенню до себе ж самого, але вчорашньому, і по відношенню до інших. Йому треба знати свої обмеження і свої можливості. Тому йому потрібна доросла, компетентна і позитивно налагоджена людина, якій можна довіряти, який допоможе дитині розібратися в його можливостях і підтримає його.". Коли вчитель "оцінює не людину, яка придумала якусь чудову ідею, а, власне, саму ідею, яка корисна не лише йому, але і дозволила усім просунутися вперед: "Ось здорово він придумав, дивитеся, як ми тепер можемо піти далі"."

Мене приваблює ідеї, коли вчитель споглядає та направляє роботу учнів. Що задача вчителя:

• нічого не розповідати, поки не запитують, а якщо запитують, то теж не квапитися відповідати, тому що, може, знайдуться розумні люди серед самих дітей, які дадуть відповідь;
• навчити учнів слухати, що говорять інші діти, слухати їх питання;
• стримувати свої бажання лізти з відповіддю, коли діти стараються самостійно його знайти.

А результатом такого навчання є вміння та знання: 

• з питаннями, якщо не можна їх вирішити усередині співтовариства, можна виходити назовні і запитувати інших, компетентніших людей - і дітей, і дорослих;
• можуть розділити складне завдання на прості підзадачі і вирішувати їх кожну окремо, розділивши між собою;
• здатні вчитися спільно навіть без участі вчителя/батьків і освоїти різні способи міркувань, взаємодії, роботи з ідеями.

Цитата: "Це - педагогіка, як зараз говорять, соціального конструктивізму, і у неї інші цілі, з шкільними відмітками вони не цілком корелюють."

Крім того, мені імпонує відношення до домашнього завдання Олени Ігорівни, як у нас поняття творчого домашнього завдання. Та її відношення до методики перевернутого класу!

Знову провела пошук як у нас на Україні розв'язується ця проблема. Адже шлях від розвитку дитини до саморозвитку є розвиток компетентності. Це закладено у Державному документі концепції розвитку освіти України.

Але  всі ці документи описували вирішення проблеми у рамках одного предмету та проблем виховання, як правило обдарованих учнів й позакласній роботі виховання творчих особистостей. Не знайшла я рішення й в рекомендаціях для впровадження ідеї особистісто орієнтированої парадигми у навчально-виховний процес, яка направлена на саморозвиток дитини ... Проводяться семінари, педради за такою тематикою, де є безліч цікавих пропозицій та рекомендацій для вчителів.
Але вони не вирішують проблем використання пропонованих методик під час проведення уроку, якій звісно 45 хвилин, коли поспілкуватися треба зі всіма учнями, відповісти на питання та надати... новий матеріал або провести практичне заняття. При цьому не рекомендовано давати домашнє завдання з метою запобігання перевантаження учнів.

Лише три роботи притягнули мене своєю конкретикою:

• презентація педради "Стимулювання пізнавальної діяльності як засіб саморозвитку і самореалізації особистості", що систематизує усе звісне;

• стаття Розвиток самоосвітніх навичок та вмінь учнів в процесі вивчення біології, автор Шепенюк І.М. Україна м. Чернівці, Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, де систематизовані у вигляді таблиці види діяльності школярів на уроці, відповідно до їх інтелектуальних можливостей, що сприяють розвитку самоосвітніх навичок.

• сторінка веб-сайту  з матеріалами: Узагальнені матеріали з методичної теми «Формування в учнів мотивації навчальної діяльності та саморозвитку в контексті компетентнісного підходу до НВП в умовах закладу нового типу» (за конкретними темами саморозвитку та предметів).

Як виховати вундеркінда, не забравши в нього дитинство