Засвоєння знань без нудьги і зубріння

І знову по мотивам роздумів Maria Sonina

Це по посту Maria Sonina за книгою Пітера Брауна, Генрі Редигера, Марка Макдэниэла. Запам'ятати все та статею "Функціональна безграмотність" Дарини Сокологорскої...

Чому вчити та як, коли ціняться лише "знання і талант швидко орієнтуватися в незнайомому середовищі, що стали критеріями соціального зростання індивіда."!? Ще одна виписка зі статі:

У MIT (як ви пам'ятаєте, там вчився сам Гордон Фримен), був створений графік ринкової вартості співробітника:

• рішення рутинних дій, що повторюються, відтворення, проста усидливість; 
• уміння виконувати складні операції, що не мають готового алгоритму.

Якщо людина здатна знаходити нові шляхи рішення задачі, якщо він може на основі розрізнених даних побудувати працюючу модель, то віртість початкова. Інші пристосовані тільки до праці касирів і двірників, і те під наглядом. Тому, що вони непридатні до евристичної діяльності.

Книга, яку пропонують нам для читання, як раз про декілька способів навчання:

• Інтервальне навчання. Рознесені в часі підходи до вивчення нового предмета, повторення пройденого матеріалу через інтервали часу, що збільшуються. 
• Інтерливинг. Перемикання з однієї теми на іншу перш, ніж будь-яка з них буде повністю вивчена, освоєння різних пов'язаних одна з однією навичок, що перемежається. 
• Варіативне навчання. Перенесення знання з однієї ситуації в іншу і його застосування в новому контексті. 
• Тестування. Основна роль в пригадуванні учбового матеріалу, необхідний етап в засвоєнні нового матеріалу, як необхідність постійного зворотного зв'язку при навчанні.

"Чим міцніше знання предмета - тим більше простору для маневру отримує наш творчий розум, коли приступає до вирішення нової проблеми," - думка авторів книги. У своєму пості Maria Sonina зробила декілька висновків, які перекликаються зі наскрізною темою предмета "Інформатика":

• спочатку відбувається кодування інформації в короткостроковій оперативній пам'яті; 
• потім йде закріплення в ході консолідації - в ході цих двох етапів користувач вчиться з часом виділяти як характерні риси та відмінності між об'єктами/процесами/явищами; 
• чим більше вгадуємо, тим краще працює пригадування - знання оновлюється, і ми зможемо користуватися цім не лише, коли знаходимося у підручнику чи під час вивчення предмету, але і коли така необхідність виникне в іншій ситуації.

Автори книги переконані, що "...можливість стати майстром відкрита для будь-якої людини із звичайними здібностями - головне, щоб у неї вистачило мотивації, часу і самодисципліни для того, щоб переслідувати цю мету"...